Складний вибір. За кого голосувати 31 березня?

За кого голосувати? Це найпопулярніше питання в українців за останні місяці. І от наближається вирішальний день, а вагань багато. Вкотре вибирати нема з кого попри рекордну кількість кандидатів. Нічого дивного – адекватні люди просто не можуть потрапити в нашу політику, а 2,5 млн. для застави в них тим більше нема. Суспільство своєю байдужістю саме спричинило ситуацію, де вибирати доводиться серед бандюків, більшість з яких розкрадає державу з кінця 90-х.

Насправді все просто. Оскільки, вибір знову здійснюється на користь меншого зла треба думати про наслідки.

  1. Переможе Порошенко чи Тимошенко – нічого не зміниться. Ті самі люди, яких ми знаємо ще з Помаранчевої революції (і значно раніше) просто вкотре поміняються посадами. Щодо війни вони теж не зможуть нічого зробити, бо РФ їх не сприймає. Будь-хто з інших кандидатів може повернути нам втрачені території, але не ці двоє. Ну а про їх брехню, корупцію та інший бруд окрема велика тема. Досвідчений злочинець не перестає менше цим займатися – з часом він просто вчиться робити так, щоб його злочини менше помічали. Порошенко взагалі міг стати національним героєм, але його барижна сутність перемогла.
  2. Зеленський як Президент в деякому сенсі є ганьбою, але з іншого боку ми 100% побачимо нові обличчя при владі. Багато нових облич. Це шанс вибратися із замкненого кола “регіонали-помаранчеві” і є висока вірогідність, що хоч кілька людей буде покарано. В нашій ситуації кіт в мішку краще за добре знайомих злочинців. Так, в нього тупі жарти, єврейське походження, російська мова рідна, сумнівні зв’язки з олігархом… Це український Трамп, але і шанс для перезавантаження системи. За 5 років Україна не позбудеться всіх негативних явищ, але 100% стане чистішою. Нам буде з кого вибирати наступного разу… А головне, що він має найбільші шанси повернути Донбас мирним шляхом. Інша тема як то буде виглядати.
  3. Бойко є слизьким типом, який все ж добре знає українську і сам по собі розумний. Проте, він залишається неприйнятним варіантом через свої гріхи в минулому та міцні зв’язки з Росією. Він теж може повернути Донбас мирним шляхом, але його погляди та відсутність совісті зроблять цей процес катастрофічно невигідним для інтересів України. Також, старі люди далі були б біля корита. Тільки регіонали вміють обкрадати так, щоб і народ задобрити, і собі в кишеню. Та чи воно того варте?
  4. Гриценко це майже те саме як перші двоє. Більшість з його підтримки є старими обличчями, які може й не були на вищих щаблях влади, але фігурують в політиці доволі давно. Досить дивно, що безхребетна людина досягнула таких висот і досі на плаву. Хоча цього разу є багато чуток про рятувальний пліт від олігархів… Він завжди буде непрохідним і як снігозбиральна машина вбирати в себе голоси відносно адекватних людей. Комусь це вигідніше, ніж поява нових гравців. Якщо б і виграв, то з ним не буде ні прогресу, ні застою. Топтання на місці у всіх сферах, включаючи війну.
  5. Ляшко чомусь опинився за бортом. Можливо, через втрату підтримки олігархами, а може за ці кілька років якось розчарував людей. Можна сказати, що частина його аудиторії втрачена через Зеленського. Тільки якщо проект останнього ще може стати чимось путнім, то Радикальна партія виявилася вінігретом ідей та людей. Багато скандалів, відсутність досягнень та чіткої зрозумілої позиції. Він не вловив момент коли треба було припиняти шоу і братися за серйозну роботу – от і наслідки. Як і з Гриценком, ця людина принесе топтання на місці, але фоном будуть безкінечні скандали.

Про кожного писати це об’ємна річ. Та й нікому не цікаво було б таке читати… Якщо вам не подобається ніхто з першої 5, тоді є кілька альтернатив. Ви повинні розуміти, що ці люди 100% не виграють і скоріш за все ваш голос за них вкрадуть на користь топів. Проте, якщо ви хочете обрати достойну людину, то раджу звернути увагу на Романа Безсмертного та Юрія Кармазіна. Не подобаються? Тоді є менш досконалі Юлія Литвиненко та Олександр Шевченко. Якщо не знаєте хто це, то Гугл радо допоможе.

Чому не згадав інших доволі відомих людей? Вікул типовий донбаський злодюга, який просто одягнув дорогий костюм. Балашов відвертий клоун і неадекват, що нівелює його кілька толкових ідей. Кошулинський, як і ВОС, пов’язаний з галицьким криміналітетом. Наливайченко копія Гриценка і скоріш за все є агентом ФСБ (вчився у російському КГБшному ВНЗ). Ігор Шевченко ще один клоун і аферист. Гарну компанію у махінаціях йому б склав Андрій Новак,який вже кілька років відчайдушно прагне з економіста стати політиком. Більш цікавими є Данилюк і Дерев’янко, які претендують на роль реформаторів, але виходить у них паршиво і довіри не викликають. Кива бандюк і там навіть думати нема про що. По самозакоханості й стилістиці він би був чудовим другом Капліна. Богословська і Богомолець це теж дві самозакохані курки, яким нема чим зайнятися. Про Насірова не ясно хто дурніше: він, що взяв участь чи люди, які за нього проголосують. Серед темних конячок Сергій Носенко та Ігор Смешко. Останній не викликає довіру через своє минуле у спецслужбах і роботу на Президента, якого тепер раптом критикує. Ну а всі інші не достойні й згадки.

Якщо вам не подобається ніхто, то найкращий спосіб не ігнорування виборів, а знищення бюлетеня. Просто розірвіть на дрібні шматки щоб його було не можливо використати. Комісії дуже люблять “випадково” перекладати менш популярні голоси в купу до топ-кандидата, який їм дав гроші. Таким чином ви застрахуєте себе. Якщо ж з певних причин такої змоги нема, то доведеться сподіватися на краще.

P.S.: Чому ці вибори важливі? З часу окупації минуло тільки 5 років. Це багато, але не настільки щоб люди зовсім відвикли від України. Якщо пробувати повертати окуповані землі, то ще є шанси. Ще через 5 років буде надто пізно для мирних сценаріїв.