Життя після націоналізації: пошук альтернатив Приватбанку

Home  >>  Статті  >>  Життя після націоналізації: пошук альтернатив Приватбанку

Життя після націоналізації: пошук альтернатив Приватбанку

28
Гру,2016

off

Минув тиждень після скандальної націоналізації Приватбанку. Хоча було багато паніки і негативних тенденцій, але фінансова система України і сам банк вціліли. Деякі люди потроху заспокоюються і продовжують користуватися послугами, але багато і тих, хто шукає заміну Приватбанку.

Здавалося б навіщо, якщо все працює добре і влада обіцяє його стабільну роботу? Проте, в нашій державі вірити чиновникам невдячна справа. Майбутнє Приватбанку дуже туманне й оптимізму не викликає. Залишившись державним він дуже швидко перестане розвиватися і на нього пошириться бюрократичність. Якщо ж його продадуть, то зміни можуть бути негативними. Зважаючи, що всі інші українські банки суттєво відстають по якості та багатофункціональності, очікувати роботи як у старі часи не варто. Найімовірнішим власником стане російський Альфа-банк, що теж є великим мінусом в очах багатьох клієнтів Привату. Але найважливішою причиною пошуку альтернатив варто назвати те, що здійснювати операції в державному банку ризиковано з точки зору інформаційної безпеки. Тепер держава має доступ до всієї інформації про ваші фінанси – скільки у вас грошей; що і де ви купуєте; які у вас доходи – хто і за що вам платить. Та це не обмежується грошима – вони знатимуть де ви фактично проживаєте, ваші номери телефонів, IP адреси… В першу чергу цим зацікавиться податкова і почне шукати тих, хто займається бізнесом, але не платить податків і не зареєстрований як ФОП чи юридична особа. Інші державні органи теж знайдуть для себе поживу: виконавча служба, військомати, СБУ… Для них це справді найкращий подарунок на Миколая. Готова база даних на понад 51,4% українців (більше 20 млн.). На жаль, з старою інформацією вже нічого не зробиш, але можна не надавати їм нову змінивши банк. Хоча б для основної діяльності, бо деякі можливості Приватбанку є унікальними.

Шукаючи альтернативу Приватбанку я спершу переглянув список 20 найбільших банків України у Вікіпедії (за даними НБУ на 1.10.2016): Альфа-Банк, ВТБ, ING, Crédit Agricole, Кредобанк, Мегабанк, OTP Bank, Ощадбанк, Південний, ПроКредит Банк, Промінвестбанк, ПУМБ, Райффайзен Аваль, Сбербанк, Сітібанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк, UniCredit (Укрсоцбанк). У рейтингах на інших сайтах фігурують ці ж банки, тому вибір робився серед них. При відборі я керувався такими критеріями:
– приватна форма власності;
– не належить громадянам Росії чи юридичним особам пов’язаним з цією державою;
– оптимальні тарифи на послуги (доступні та адекватні ціни, логічність та виправданість цінової політики);
– багатофункціональний інтернет-банкінг із зручним сучасним інтерфейсом;
– достатня кількість відділень та банкоматів по всій території України;

Відразу були сумніви, що вдасться знайти якісну альтернативу і вони виправдовувалися при перегляді більшості сайтів банків. Не бачу сенсу окремо аналізувати кожен банк. По суті, крім 3 вибраних всі інші майже однакові. Якщо ви з якихось незрозумілих причин вирішите відкрити там рахунок, то будьте готові їхати через ціле місто до найближчого відділення чи банкомату. Судячи з відгуків, там вас зустрінуть не надто компетентні працівники і обслуговування совкового рівня. Та найголовніше – за кожну дрібницю з вас зніматимуть гроші. Хочеш подивитися баланс на картці – плати 1-5 грн., на чеку – ще дорожче. Смс-інформування теж платне і навіть email-виписка за гроші! А що ви собі думали? Відкрили рахунок у банку і ще й хочете знати скільки там грошей? То дуже важка робота складного програмного забезпечення і за цей сервіс треба доплачувати.

Основний банківський продукт – платіжна/кредитна картка випускається майже всюди за гроші. Якщо безкоштовна, то це шматок пластику з обмеженими можливостями. Хочеш нормальну – плати. Тобто ти хочеш стати клієнтом банку і віддати туди свої гроші, а вони для тебе навіть картку випустити не здатні за 10-30 грн. За річне обслуговування теж буває оплата. Але ще більше шокує знімання грошей за неактивну картку.

Ваша безпека це теж питання грошей – за зміну ПІН-коду чи блокування загубленої картки доведеться теж забрати з гаманця трохи купюр. Переказ коштів з великими комісіями і часто тільки у банківський час з 9 по 17. Для багатьох операцій потрібно йти у відділення укладати договір. Найабсурдніше це виглядає щодо онлайн-банкінгу. Він, до речі, зроблений десь у 90-х роках судячи з вигляду та функціоналу. Важко уявити психічно здорову людину, яка за таке ще й платить.

Загалом, склалося таке враження, що банки не розуміють в якому столітті ми живемо і впевнені, що люди платитимуть за їх третьосортні послуги так само, як раніше, коли технічні можливості та стандарти сервісу були значно гірші. Деякі ще й намагаються обманути людей різними прихованими платежами чи навішуючи у свої продукти нікому не потрібні «преміум-послуги».

Проте, на фоні цієї сумної картини я зміг знайти 3 банки, які виглядають найкраще по всім показникам. Це суб’єктивне оцінювання, а тому перш ніж відкривати рахунок ознайомтеся детальніше з ними.

ПУМБ

Так виглядає “ПУМБ online”

Банк займає 9 місце по активам та фінансовим показникам діяльності. Заснований у 1991 році. Він є частиною ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” – найбільшої фінансово-промислової групи України, що належить олігарху Рінату Ахметову. По суті, саме це є найбільшим мінусом у очах багатьох українців. Хоча мені не помітні проросійські дії з боку банку. Він єдиний з цього списку, що належить українській компанії. ПУМБ має хороші рейтинги, отримав багато нагород і завдяки участі у об’єднаній банкоматній мережі “Радіус” вам не доведеться далеко йти щоб зняти гроші. Також, у банку багато різноманітних послуг і пропозицій. Очевидно, що ПУМБ активно розвивається, але часто можна зустріти нарікання на поганий сервіс у підтримці та відділеннях.
Тарифи не з найкращих – багато з вищеописаних негативних речей є і у них. Особливо шокує платний колл-центр. Інтернет-банкінг “ПУМБ online” не вражає, але значно кращий за ті непорозуміння, що є у конкурентів. Інтерфейс хоч і простий, але приємний і функцій достатньо для найпопулярніших потреб клієнтів(включаючи оплату комунальних послуг, інтернету, купівлю білетів ітд.).

OTP Bank

OTP Smart

Реєструвався у 1998 році як “Райффайзенбанк Україна”, але був викуплений угорським OTP Bank Plc. За активами та фінансовими показниками займає 13 місце. Для багатьох клієнтів іноземні власники є гарантією надійності. Тим більше, коли йдеться про представництво банку, що діє в багатьох державах. OTP як і ПУМБ є досить сучасним банком, що вміє себе презентувати. В них теж є деякі нагороди і багато різноманітних послуг. Не сильно роздивлявся весь перелік, але хочеться виділити оформлення платіжної картки онлайн без відвідування відділення банку. Приходить лист з карткою і документами, які просто потрібно заповнити та надіслати банку. Також є можливість оформлення віртуальної картки. Для зняття коштів тут потрібен банкомат іншої поширеної мережі – “АТМоСфера”.
Мінуси у тарифах. Вони майже повністю відповідають вищезгаданим абсурдним здиранням грошей невідомо за що. Хоч якоюсь компенсацією зайвих витрат є інтернет-банкінг OTP Smart. Це справді добре зроблений сервіс з непоганим спектром функцій. Інтерфейс приємний, мінімалістичний. Скоріш за все цей продукт є спадком від основного банку дочірнім структурам. На жаль, тільки для карткових переказів OTP Smart працює цілодобово, а у вихідні доступні тільки всі внутрішньобанківські перекази.

Credit Agricole

i-Bank

Таку назву він отримав тільки у 2011 році, хоча став власністю однойменної французької групи ще у 2006. А почалося все ще у далекому 1993 році. Банк є 12-им по активам та фінансовим результатам. Журнал Форіншурер визнав його найнадійнішим банком України у 2016 році (станом на грудень). Також він 4 у рейтингу життєздатності українських банків-2016 складеного Forbes Україна. Як і інші 2 банки, Креді Агріколь є досить сучасним банком з великою кількістю послуг. Банк також є партнером об’єднаної банкоматної мережі “АТМоСфера”.
Знову ж таки – тарифи розчаровують. Найбільше шокує плата за повернення забутої картки чи при помилковому вводі ПІН-коду – 200 або 500 грн. Також, будьте готові заплатити 300-600 грн. якщо ви програєте оскарження коли у вас невиправдано зняли гроші чи не було здійснено платіж. Cистема інтернет-банкінгу “i-Bank” чудова в плані інтерфейсу, але передбачає тільки роботу з рахунками. Тут ви не знайдете купівлю білетів чи ще якісь подібні сервіси.

Висновки

Хоча я і виділив 3 найкращі альтернативи Приватбанку, але вони дуже далекі по всім показникам від нього і можуть розглядатися скоріше як доповнення, а не повноцінна заміна. Їх спільною ознакою є майже досконала робота над своїм брендом, але за гарною обгорткою приховано багато недоліків (найбільша проблема – великі тарифи). Слова про інтереси та зручність клієнта переважно залишаються пафосними обіцянками. Та вибір в нас обмежений і залишається сподіватися на покращення якості послуг та появу на ринку нових гравців. Також, відтік клієнтів та працівників з Приватбанку до інших установ може спровокувати позитивні зміни. Не варто забувати, що в наш час є багато міжнародних платіжних систем, що пропонують свої картки. Деякі з них впроваджують новації, яких нема навіть у Приваті. На крайній випадок є криптовалюти, що теж є хорошим варіантом для зберігання грошей.

Іван Лендєл для Фінансмен

Posted by | View Post | View Group
Comments are closed.
Follow
Get every new post delivered to your inbox
Join millions of other followers
Powered By WPFruits.com